Про діяльність учасників Школи на IV Конгресі молодих дослідників релігії

Учасники Міжнародної релігієзнавчої школи «Вайшнавська традиція крізь століття» взяли участь в круглому столі «Вайшнавізм у традиції та сучасності»,що присвячувався тисячоліттю з дня народження Рамануджачарї. Круглий стіл відбувався в рамках IV Конгресу молодих дослідників релігі «Релігія в сучасній культурі». Дякуємо організаторам, які створили тепле коло та приймають всіх хто проявляє цікавість до дослідження релігій. Дух конгресу задала Людмила Філіпович. Вона своєю промовою надихнула молодих дослідників шукати нові прояви реалізації себе як релігієзнавця, знаходити нові сфери діяльності на всю потужність, використовувати досягнення сучасного технологічно-інформаційного світу. Учасники Конгресу із задоволенням слухали Людмилу Олександрівну, вона ділилась досвідом та надихала нас діяти, досліджувати та пишатись званням релігієзнавець.

Конгрес проводився 26-27 жовтня. Робота цих двох днів сформована була в декілька секцій та круглих столів, серед них був і наш круглий стіл, діяльність якого припала на другий день Конгресу в Українському католицькому університеті. На круглому столі свої доповіді представили дев’ять чоловік. Серед них були дослідники з великим досвідом дослідження вайшнавізму та юні початківці.

Аналізуючи діяльність на круглому столі, можна побачити, що більшість доповідей були продовженням тих робіт над якими дослідники працювали ще на VI Школі, або виникли після роботи Школи, як реакція на сформовані проблеми. І це не може не тішити, відбувається, так би мовити, безперервний процес, дослідники продовжують заглиблюватись чи розширюватись в рамках вивчення вайшнавізму.

Першою виступала Пророченко Наталія, дослідниця, яка працює на межі «вайшнавізм та іслам», наводячи паралелі між, в чомусь і подібними, але й дуже різними, традиціями.

На Конгресі також розглядалась проблема, яку ми неодноразово зачіпали на літніх Школах та очевидно, що далі звертатимемось до неї, це проблема окреслення та формування одного стандарту перекладу термінів індуїзму на українську мову при максимальному збереженні санскритської фонетики. Дану проблематику висвітлював Володимир Партика. Далі тему перекладів продовжила Анна Грига: «Історія перекладів ведичної літератури на українську мову» Ця доповідь була дебютна для молодої дослідниці, в ній розглядалось дві гілки української індології. До першої належать ті котрі працювали з європейськими перекладами, тобто вони перекладали не оригінальні тексти, а напрацювання колег з Європи. Серед таких дослідників Іван Франко та Леся Українка. До другої гілки належать дослідники які безпосередньо володіли мовами оригіналу і працювали з першоджерелами. Серед них Павло Григорович Ріттер та Дмитро Овсянико-Куликовський. Дослідниця показала особливості саме українських досліджень індуїзму в ранні часи та їх специфіку в порівнянні з британськими та німецькими тогочасними тенденціями у вивченні індуїзму.

Цього конгресу була ще одна дебютна доповідь Діани Славич, студентки третього курсу філософського факультету Прикарпатського університету імені Василя Стефаника з темою «Осмислення релігійно-філософських основ зображення божественного в гаудія-вайшнавізмі». Це було спільне дослідження Діани Славич та Ганни Ісаєвої. Дослідниці показали як вайшнавізм відноситься до практики поклоніння Богу у вигляді мурті та яким чином обґрунтовує власні позиції.

Далі доповіді стосувались безпосередньо тематики круглого столу та розкривали філософські основи вчення Рамануджачар`ї. Бріджабасі Прабгу в доповіді розкрив суть полеміки між Шанкарою та Рамануджею, й навів ті аргументи які Рамануджа вивів спростовуючи філософську основу адвайти Шанкари. Далі тему продовжив Євген Іванович Смицький з доповіддю «Аналіз роботи Джона Пола СіндораФілософія Рамануджі щодо Божественності: від Брахмана до Нараяни». В доповіді дослідник показує яким чином Рамануджа зображає та аргументує, що сагуна Брагман, тобто Нараяна, вищий за ніргуна Брагман, і цим самим руйнує філософську концепцію маявади. Наступною була неймовірно актуальна тема Олеся Кухарука «Теологія природи Рамануджачар`ї». Доповідь ілюструє те, що вайшнавізм в собі містить заклики бережного відношення до природи, так, як це прояв божественного. Автор дає зрозуміти, що для вайшнава цей світ є реальним, а не ілюзорним, як для деяких інших традицій індуїзму, і те що підтримання реального хоч і матеріального світу не нехтується в цій традиції.

Завершальною стала доповідь Дмитра Базика «Компаративний аналіз коментарів до текстів Ішопанішадвайшнавських ачар`їв Веданта Дешики та Бгактіведати Свамі Прабгупади». В дослідника ідея провести даний аналіз виникла після літньої Школи, де цього року розглядали «Ішопанішад» з коментарями Веданта Дешики, а на попередній Школі 2016 року розглядали коментар до даної упанішад Бгактіведанти Свамі Прабгупади.

На Конгресі учасники представляли нові видання в сфері вивчення релігії та загалом релігієзнавчих проблем. Дослідники вайшнавізму теж представили свої видання.

Загалом Конгрес був успішний і робота на круглому столі дала свої плоди у вигляді нових ідей, векторів розвитку та планів на подальшу наукову діяльність. Ще раз дякуємо організаторам Руслану Халікову та Молодіжній асоціації релігієзнавців за неймовірно дружню й теплу атмосферу на Конгресі.

Реклама

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход /  Изменить )

Google+ photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google+. Выход /  Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход /  Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход /  Изменить )

Connecting to %s