Як вивчали вайшнавізм на луцькому Конгресі

Цієї осені в місті Луцьк відбувся Конгрес з вивчення релігій, серед різноманітних секцій та панелей протягом всього Конгресу діяв круглий стіл «Ведична культура в сучасному світі: на прикладі Міжнародного товариства свідомості Крішни» де вчені, студенти, аспіранти та незалежні дослідники представляти свої напрацювання, дискутували й вирішували різноманітні питання, які постали перед ними у вивченні вайшнавізму.

0121-22 жовтня на базі Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки відбувся Конгрес дослідників релігії, який організувала ГО «Молодіжна асоціація релігієзнавців», факультет соціальних наук Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки, профком студентів та аспірантів Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки.

В перший день Конгресу паралельно діяли три секції: «Релігія – історія– політика», «Релігія – культура», «Релігія – медіа – комунікація». Другого для відбулись презентації книг, воркшоп та дві панелі — «Психологія релігії» та «Релігія в СРСР». Дослідження всіх учасників були об’єднані темою «Релігія в сучасній культурі». Протягом двох днів на Конгресі функціонував круглий стіл на тему: «Ведична культура в сучасному світі: на прикладі Міжнародного товариства свідомості Крішни», діяльності якого і присвячена дана стаття.

Кількість дослідників вайшнавізму на Конгресі засвідчує те, що в українському науковому середовищі існує досить висока зацікавленість цією традицією як серед представників академічної сфери, так і серед самих послідовники вайшнавізму, котрі проявляють бажання вивчати власну традицію в академічному плані. Дослідники вайшнавізму на Конгресі працювали в форматі круглого столу. Такий формат надає учасникам більше можливості для дискусій, обговорення проблемних питань та знаходження нових горизонтів дослідження в даній сфері.

00221 першого жовтня, після офіційного відкриття Конгресу, Євген Іванович Смицький (викладач вайшнавського освітнього центру «Новий Маяпур») урочисто відкрив початок роботи круглого столу й виступив з доповіддю «Розуміння поняття “веди” Бгактіведантою Свамі». Праця Євгена Івановича та інших учасників круглого столу показує, що українські дослідники вайшнавізму включені в світовий дискурс вивчення даної традиції і ознайомлені зрезультатами досліджень закордонних колег.

Далі слово було надано Костянтину Любомировичу Перуну відомому українському перекладачу, санскритологу. Костянтин Любомирович представляв дослідження на тему: «Роль організації в розвитку гаудія-вайшнавізму: Історичні передумови виникнення ІСККОН». Оскільки історія філософії для філософів завжди займала важливе місце, бо дає можливість оволодіти більш повною картиною у розумінні досліджуваного предмету, то Костянтин Любомирович Перун показав розвиток та еволюцію вчення веданти від Шанкари до Шрі Чайтаньї Махапрабгу.

03    Наступною доповідала Любарська Олена Олегівна (аспірантка Одеського національного університету імені І. І. Мечникова) з темою: «Різноманіття репрезентування МТСК ведійської культури у сучасному світі». Олена Олегівна розкрила один з аспектів соціальної діяльності Міжнародного товариства свідомості Крішни на прикладі клубу «Благість», засновником якого є Олег Геннадійович Торсунов. Доповідач показала яким чином в даному клубі втілюється освітня програма, яка включає в себе піднесення на вищий рівень чотирьох основних сфер людської життєдіяльності: духовної, соціальної, психічної та фізичної.

4Останнім доповідачем першого дня став Дмитро Базик (к. філос. н., працівник Інституту філософії ім. Г.Сковороди НАН України) з доповіддю «Соціальна концепція Міжнародного товариства свідомості Крішни в теорії та практиці». Дослідник розкрив поняття ашраму та варни й показав власне бачення цих понять, провівши паралелі між конкретними варнами та ашрамами вайшнавського суспільства.

 

5

Другий день конгресу розпочався з презентації монографії Юрія Юрійовича Завгороднього (д. філос. н., науковий співробітник Інституту філософії ім. Г С. Сковороди) «Рецепція української філософії в Україні: лінія Вед (1840 – 1930-ті рр.)». Унікальність цієї книги полягає в тому, що вона розкриває картину того, хто і як досліджував та перекладав ведичну спадщину серед українських діячів періоду 1840-1930-их рр.. Серед них можна виокремити такі постаті як Леся Українка, Іван Франко, Павло Ріттер та ін..

6Продовжив лінію презентацій Євген Іванович Смицький, висвітливши діяльність Міжнародної релігієзнавчої школи «Вайшнавська традиція крізь століття», яка вже вп’яте проходила на теренах України та тричі в Індії. Доповідач окреслив формат Школи її діяльність, та презентував збірник статей учасників Школи й підручник з санскриту, які видала Школа протягом 2016 року.

 

7  Після презентацій круглий стіл розпочав другий етап роботи, який почався з доповіді Юлії Філь (м.н.с. Відділу Далекого Сходу Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України ) «Індійська громада ISKCON очима української вайшнавської діаспори в Індії: до постановки питання», де проаналізувала деякі відмінності між громадами Міжнародного товариства свідомості Крішни України та Індії. Доповідач показала, що кардинальних відмінностей немає, але все ж деякі є, які більшій мірі проявляються в адміністративному аспекті .

8Наступне слово було надане Олександрі Бібік (член Молодіжної асоціації релігієзнавців), Олександра вже не першу свою роботу присвячує історії інтеграції гаудія-вайшнавізму в Японії. Дана доповідь була продовженням дослідження Олександри й мала тему: «Перші проповідники гаудія-вайшнавізму в Японії: Судама Махарадж і Балімардан Госвамі». Дослідниця відобразила становище японського суспільства в яке прибули перші проповідники й те, з якими проблемами вони зіткнулись, як здійснювався переклад перших книг Бгактіведанти Свамі Шріли Прабгупади на японську мову й хто був причетний до їх перекладів.

08Ірина Ковальчук (к. філос. н., доцент, завідувач кафедри Луцького педагогічного коледжу) виступала з доповіддю «ІІ Міжнародна релігієзнавча школа: екскурс в традиції та сакральний простір вайшнавізму». Дана доповідь була присвячена, як засвідчує сама назва, ІІ-гій Міжнародній релігієзнавчій школі «Вайшнавська традиція крізь століття», яка проводилась в Індії. Однією з специфічних рис Школи є те, що вона протягом своєї роботи постійно переміщається з одного міста в інше. Ця тенденція зберігається не тільки під час поїздок до Індії, а й в Україні. Доповідач за допомогою фотоматеріалів відобразила діяльність ІІ Міжнародної релігієзнавчої школи в Індії.

09Валерій Самолюк (представник «Бгактіведанта Бук Траст» в Україні) презентував нове українське видання «Бгаґавад-Ґіти, як вона є» 2015 року, розповів про специфіку та історію перекладів українською мовою, окреслив сучасний стан перекладів книг Шріли Прабгупади та те, які книги плануються перекладатись, або перевидаватись.

 

 

10Юрій Юрійович Завгородній у своїй темі виступу «Міжнародне товариство свідомості Крішни як відповідь на виклики процесів глобалізації» провів паралелі між тими процесами які відбувались в світі в момент становлення Міжнародного товариства свідомості Крішни, відобразивши повну картину тих тенденцій які панували на той час в суспільстві.

 

11Останньою доповідь представляла Ганна Ісаєва (студентка Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника та Жешувського університету), тема доповіді: «Особливість здійснення діяльності вашнавами: на прикладі соціальної діяльності послідовників Міжнародного товариства свідомості Крішни». Доповідач окреслила ті філософські постулати опираючись на які, здійснюють свою діяльність вайшнави та те як вона реалізується в їх соціальному житті.

Протягом двох днів Конгресу дослідниками вайшнавізму було розкрито багато питань, задано велике поле для дискусій. Провідною темою у доповідях поставало питання соціального устрою вайшнавського суспільства, а саме системи варн і ашрамів, та можливість його здійснення в реаліях сучасного світу й інші соціальні аспекти вайшнавської культури. Як і очувалось, що формат круглого столу надасть учасникам більше можливості для колективного обговорення конкретних проблем, так і сталось. На круглому столі, окрім заданих доповідачами питань постали ще цілий ряд інших, серед них були проблема релевантності вживання словосполучення «ведичне знання», деяких аспектів класифікації індуїзму та багато інших.

Отже, можна впевнено сказати, що круглий стіл «Ведична культура в сучасному світі: на прикладі Міжнародного товариства свідомості Крішни» був надзвичайно плідним як для доповідачів так і слухачів.

Учасники круглого столу висловлюють свою подяку організаторам Конгресу з вивчення релігій.

12

Відео матеріали з роботи круглого столу «Ведична культура в сучасному світі: на прикладі Міжнародного товариства свідомості Крішни» який проходив 21-22 жовтня в рамках Конгресу з вивчення релігій у місті Луцьк в найближчий час можна буде знайти на сайті https://vaishnavastudy.com/.

Реклама

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход /  Изменить )

Google+ photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google+. Выход /  Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход /  Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход /  Изменить )

Connecting to %s