V Міжнародної релігієзнавчої літньої школи «Вайшнавська традиція крізь століття» 25-27.08.2016

Вже повідомлялось, що V Міжнародна релігієзнавча школа «Вайшнавська традиція крізь століття» розпочала свою роботу 17 серпня, і проходила в декілька етапів. Ми повідомляли про перший і другий етапи. Перший етап, відкриваючий відбувся на кафедрі філософії Дніпропетровського національного університету ім.. О. Гончара. Тут було відкрито діяльність Школи 2016 року та заданий ракурс за яким рухалась школа протягом 10 днів. Другий етап, 18 –23 серпня Школа діяла на теренах навчального вайшнавського центру«Новий Маяпур», в лоні природи, без міського шуму, без зайвої метушні, в такій сприятливій атмосфері учасники Школи заглиблювались у суть вчення вайшнаської філософії.

Третій і останній етап відкрився переїздом учасників Школи до Києва, тривав з 24 – 27 серпня.  Перебування Школи в «Новому Маяпурі» припало на свято Баларама — Пурніми, а період перебування Школи в Києві взагалі був насичений святами. Свято Джанмаштамі – одне з найбільших вайшнавських свят, припало на 25 серпня.В цейдень святкується явлення Господа Крішни, в це свято згадують історії, що описує «Шрімад Бгаґаватам», про явлення Крішни, його життя у Вріндавані та ін.. Також цей день послідовники вайшнавізму проводять в колі відданих Крішни, разом співаючи мантру Харе Крішна та традиційні бхаджани (пісні), які описують Господа. Тримають піст до півночі, а о першій годині влаштовується великий бенкет. І цю всю неймовірну атмосферу свята учасники Школи відчули перебуваючи протягом всього дня в Київському центрі ІСККОН, дехто зучасників долучився до посту, кіртану й загального святкового настрою .

В цей святковий день Сарваг’я прабгу випускник «Бхаратійа-санскрита-самстхана», «Двітія-дікша» та «Шрімад-бгагавата-відьяпітхам», «Бгагавата-шастрі» та Євген Іванович Смицький спеціаліст з релігієзнавства, викладач вайшнавського навчального центру «Новий Маяпур», керівник Школи закінчили курс своїх лекцій та підвели підсумки. В останній лекції Сарваг’я прабгу частину промови присвятив Імені Господа та його аспектам,  і вже далі лекція поступово переросла в міжконфесійний діалог, що ґрунтувався навколо вчення про Імена Господа та практики оспівування (повторення) його у гаудія — вайшнавізмі та християнській традиції східного обряду. Православну традицію представляв Микола Миколаєвич Карпицький д. філос. н., професор кафедри історико-філософських дисциплін Луганського національного аграрного університету. Дослідники мають глибокі пізнання стосовно цього питання,кожен в своїй традиції. І тому спілкуючись занурились дуже глибоко, а задля більш детального та глибшого занурення в це досить складне питання було вирішено перенести на наступну VI Школу, і у форматі обговорення, в якому візьмуть участь всі учасники Школи.

На наступний день, 26 серпня, свято дня явлення ачарьї-засновника Міжнародного товариства свідомості Крішни А. Ч. Бгактіведанти Свамі Шріли Прабгупади. Розуміється, що цей день святкують з особливою пишністю. Цього ж дня учасники Школи слухали лекції Ачьюта Прії прабгу, які були присвячені історії вайшнавських сампрадай, лектором зазначено, що неможна вивчати традицію не знаючи її історії, бо часто грані філософії виокреслюються в полеміці з іншими традиціями.

Також в цей святковий день загальну лекцію в Київському центрі ІСККОН дав учень А. Ч. Бгактіведанти Свамі Шріла  Прабгупади Й. М. Харі Шаурі прабгу, лекція була приурочена дню явлення його гуру.

27 серпня останній день проведення V Міжнародної релігієзнавчої школи «Вайшнавська традиція крізь століття». Круглим столом ми розпочали Школу, і круглим столом ми і завершимо, тема якого «Міжнародне товариство свідомості Крішни як представник традиційної ведичної культури в сучасному світі» та присвячується 50-літньому ювілею заснування Товариства та 120-річчю з дня народження Бгактіведанти Свамі Прабгупади – ачар΄ї-засновника Товариства. Перша частина круглого столурозпочалась в ДНУ ім.. О. Гончара, а друга в Інституті філософії імені Г. С. Сковороди НАН України. На першому круглому столі були лише учасники Школи, а на другому, окрім учасників, було запрошено Анатолія Миколайовича Колодного д. філос. н., професора, заступника директора Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, керівника відділення релігієзнавства, президента Української асоціації релігієзнавців, Філіпович Людмилу Олександрівну д. філос. н., професора, зав. відділом історії релігії та практичного релігієзнавства, Бріджабасі даса адгікарі перекладача, санскритолога, викладача КДАСК, Довбню Катерину Валеріївну к. пед. н., доцента кафедри Близького та Середнього Сходу Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка,Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Індія в УкраїніМаноджКумарБгарті, також був запрошений на круглий стіл, щоправда в режимі онлайн бесіди Раві М. Гупта д. філос. н., професор кафедри релігієзнавства Чарльз Ред університету, керівник релігієзнавчої програми в Юта університеті, США, отримав ступінь доктора у Оксфордському університеті, постійний член Оксфордського центру індологічних досліджень та екс-президент Товариства індо-християнських досліджень.

Першим слово було надано Євгену Івановичу Смицькому, доповідач  презентував шановним гостям практичні досягнення Школи та перспективи розвитку. Урочисто подарував, Анатолію Миколайовичу Колодному та Манодж Кумару Бгарті новий випуск збірки статей та книгу «Вступ до традиційного санскриту» Михайла Боярина, що видані Школою. Далі слово було надано учасникам круглого .

Анатолій Миколайович Колодний привітав учасників Школи в межах інституту філософії ім.. Г.С. Сковороди, привітав ІСККОН та його послідовників з успішною та продуктивною діяльністю в Україні, засвідчив, що особисто з перших днів існування ІСККОН в Україні контактував з послідовниками цієї традиції, навіть жив декілька днів у храмі, слідуючи тому режиму яким живуть вайшнави. А це все робив, щоб безпосередньо дізнатись як впливає на людину вегетаріанська дієта, ранковий підйом, щоб спростувати чи підтвердити ті речі, які на початках, намовляли на вайшнавів. Завдяки такому дослідженню, ці наклепи були спростовані Анатолієм Миколайовичем. Розповідав про період становлення ІСККОН та теренах України та власну роль в цьому становленні. Також з захопленням розповідав про пишність вайшнавських свят.

Далі слово було пердано Манодж Кумару Бгарті, тема його доповіді «Довньоіндійська філософія та сучасна наука». Перед тим як перейти безпосередньо до доповіді зазначив, що радий бути в Інституті філософії серед професійних філософів, і хоча пан посол зазначив, що має професію інженера, але задаючись питанням знаходження тієї основи індійської філософії, яка спричиняє міжрелігійну толерантність, що надзвичайно чітко виражена в Індії, почав ґрунтовно вивчати індійську філософію.

Ачьюта Прія Прабгу акцентував на тому, що для релігії  надзвичайно важливий феномен трансформації особистості, тієї трансформації, яка описана в Священних Писаннях. Для того щоб це відбулось знання повинно передаватись правильним чином, з урахуванням особистісних життєвих обставин кожного індивіда. Такий персоналістичний підхід до кожного, дає людині правильне спілкування, в якому вона може зростати і змінюватись духовно. Щоб досягнути цього була організована система наставників, які мають кваліфікацію та бажання допомагати комусь сам. Ачьюта Прія прабгу говорить, що спільноту мають формувати якісно високі особистості.

Катерина Валеріївна Довбня  в своїй доповіді «Традиція перекладів та специфіка коментарів Бгактіведанти»,  відобразила картину перекладів «Бгаґават-гіти» в світі. Зазначила відмінності академічного та суто традиційно-конфесійних перекладів Священних Писань. Як професійний санскритолог, засвідчила, що академічний переклад не може передати «дух індуїзму», і хоча зі сторони академічних вчених до перекладів «Бгаґават-гіти»  та коментарів до неї традиційними послідовниками є ряд критичних зауважень до, їм все ж вдається передати «дух» Священних Писань.

Тему перекладу та коментування «Бгаґават-гіти» продовжив Бріджабасі прабгу «Деякі джерела коментарів Бгактіведанти Свамі Прабгупади до «Бгаґавад-гіти»». Браджабасі прабгу провів колосальне дослідження, яке заключалось у виявленні тих джерел до яких звертався Бгактіведанта Свамі Шріла Прабгупада перекладаючи та коментуючи «Бгаґават-гіту».

Сергій Віталійович Капранов к. філос. н., наук. співробітник Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України виступав  з темою : «Індуїзм як світова релігія та місце Бгактіведанти Свамі Прабгупади в її історії». Доповідач навів ряд доказів чому індуїзм не є ні етнічною, ні національною релігію, посилаючись на вчених, думку яких Сергій Віталійович розділяє: Макс Вебер, Ігор Анатолійович Козловський та ін., навівши ряд чинників які притаманні індуїзму, довів що ця релігія світова.

Халіков Руслан Халікович к. філос. н., президент МГО «Молодіжна асоціація релігієзнавців» доповів на тему: «Шріла Прабгупада як успішний традиціоналіст», доповідач показав, що на відміну від більшості інших традицій, які  вийшли з Індії в Америку чи  в країни Європи, з часом втратили свою автентичну суть, перетворившись на психотехніки, танці , музику та ін.. Чого не сталось з вченням Шріли Прабхупади, об’їхавши весь світ, воно  повернулось в Індію було сприйняте традиційними вайшнавами, як не нове , а своє власне.

Людмила Олександрівна Філіпович «Міжнародне товариство свідомості Крішни в духовній культурі України».  Людмила Олександрівна була свідком того як ІСККОН зароджувався в СРСР, а пізніше в Україні. Розповіла про переворот свідомості, який відбувся в них після перших ґрунтовних вивчень філософії ІСККОН. Виокремила, що саме віддані Крішни відкрили  для Українців Індію зовсім з іншої сторони.

Завершенням круглого столу стала скап-конференція з РавіМурароюГупта,це відомий дослідник вайшнавської культури, він презентував доповідь: «Від Бенгалії до Бостону: історичні засади руху Харе Крішна». В доповіді відобразив еволюцію філософії від Шанкарачарьї  до Шрі Чайтаньї, відобразив тонкощі релігії, які обумовлюють її існування та якісний розвиток й відповів на чисельний ряд питань від учасників Школи.

Після спілкування з Раві. М. Гуптою, учасників чекав святковий стіл з традиційними вайшнавськими стравами. Потім учасників Школи запросили на лекцію Чайтанья Чандра Чарана прабгу (Олександра Хакімова), яка відбувалась в Палаці «Україна». Цим і закінчилась V Міжнародна релігієзнавча школа «Вайшнавська традиція крізь століття», але це не зовсім кінець, частина учасників Школи відправляється на один із найбільших в світі вайшнавських фестивалів «Бгакті-Сангама», що проходитиме в Шацьку на березі озера Світязь з 29 серпня по 5 вересня, і там, серед тисяч вайшнавів, учасники продовжать свої дослідження.

Діяльність Школи 2016 року окреслила ряд нових проблемних питань, нові поля для дослідження та задала вектори діяльності вже VI Міжнародної релігієзнавчої школи «Вайшнавська традиція крізь століття».

 

Реклама

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход /  Изменить )

Google+ photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google+. Выход /  Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход /  Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход /  Изменить )

w

Connecting to %s